«ПОЧУЙТЕ КРИК ПРО ГРІХ»

Ассоль Овсянникова

«ПОЧУЙТЕ КРИК ПРО ГРІХ»

(газета «Наше Місто» , 11.1.2005р., м. Дніпропетровськ)

— Будь-яка ваша вистава завжди актуальна, але, на мою думку, «Гріх» – це не просто оповідь, а гучний виклик, який за своєю природою не може залишитися без відповіді.

— Це вистава про кожного з нас, і про мою восьмидесятирічну маму також, яка кожного дня просить Господа про смерть. Це страшно. Коли я приїжджаю на рідну Сумщину, я не можу не бачити, що там відбувається. Морально люди просто розчавлені. Сільські клуби не працюють, дороги розбиті, в рідному селі залишилось усього чотири двори. Якщо років десять ми будемо хазяйнувати таким чином, то що чекає Україну?

Головна героїня – це не тільки мама, але й Україна, викинута на мороз у сніг. Невипадково звучить гімн України і лежить людина, прив’язана, як собака, цепком до колодязя.

Сьогоднішнього глядача змусити плакати дуже важко, але це можливо, якщо точно підібрати ключик до його серця, а не лізти нахабно в душу. На виставі були китайці, німці, поляки, які плакали, бо співчували нам, українцям. Без перебільшення «Гріх» – моя позиція, мої болі і відношення до України сьогодні.